Материнство - це прекрасна, але часом вкрай складна подорож.
Кожна мама стикається з труднощами, але іноді стрес і напруга накопичуються настільки, що це починає негативно позначатися на емоційному стані. Важливо вміти розпізнавати знаки, які вказують на те, що вам знадобиться допомога. У цій статті психолог і коуч особистісного зростання Наталія Дехтярьова розповість про ознаки нервового стану у мам і способи справлятися з цією напругою.

Постійне роздратування дитини.
Якщо ви помічаєте, що дрібні витівки вашої дитини викликають у вас бурхливу реакцію, це може вказувати на накопичений стрес. Замість того, щоб сприймати поведінку дитини як нормальну, ви можете реагувати надмірно, що говорить про внутрішню напругу.

Відчуття провини.
Багато мам винні за те, що не відповідають власним чи громадським очікуванням. Якщо ви постійно думаєте про те, що могли б зробити краще чи інакше, це може підривати вашу впевненість та емоційний стан.

Емоційні сплески.
Швидкі зміни в настрої, коли ви переходите від радості до гніву чи сльоз, можуть вказувати на те, що ви втрачаєте контроль над своїми емоціями. Це може бути пов'язане зі втомою чи перевантаженням.

Хронічна втома - розповість Барановський Віктор Леонідович, психолог. 
Втома, яка не минає навіть після гарного сну, може бути симптомом емоційного вигоряння. Якщо ви відчуваєте, що вам не вистачає енергії на повсякденні справи, це є серйозним сигналом про необхідність турботи про себе.

Відчуття навантаження.
Якщо ви починаєте відчувати, що навіть невеликі проблеми здаються непосильними, це може бути ознакою того, що ви на межі. Цей стан часто пов'язаний із накопиченням стресу та нестачею ресурсів для його подолання.

Постійне занепокоєння дитиною.
Якщо ви не можете розслабитися, навіть коли ваша дитина в безпеці, і постійно думаєте про можливі небезпеки, це може вказувати на тривожний стан. Воно може бути спричинене страхом втрати контролю.

Відчуття ізоляції.
Ви відчуваєте, що ніхто не розуміє, наскільки вам важко, навіть якщо поруч знаходиться багато близьких людей. Це почуття ізоляції може посилити стрес і в крайніх випадках навіть спричинити депресію.

Незадоволеність собою як мамою.
Порівняння себе з іншими мамами у соціальних мережах може спричинити комплекс неповноцінності. Якщо ви постійно почуваєтеся "невдахою", це може підривати вашу самооцінку та викликати стрес.

Конфлікти з партнером чи близькими.
Часті суперечки про виховання дітей або побутові питання можуть бути наслідком накопиченого стресу. Якщо ви і ваш партнер не знаходите спільну мову, це може посилювати ваш емоційний стан.

Бажання втекти.
Думки про те, щоб уникнути всього, навіть на короткий час, можуть бути знаком того, що вам дійсно потрібен час для відновлення. Це може свідчити про те, що ви перевантажені та потребуєте відпочинку.

Для чого не потрібно йти до психолога, розповість Ксенія Юдіна, психолог.
Існують ситуації, в яких у жодному разі не варто звертатися до психолога за допомогою. Звучить дивно, чи не так? Що ж це за такі ситуації? Наприклад, якщо ви хочете, щоб:
- за вас ухвалили рішення;
- психолог дав оцінку вашим діям чи діям інших;
- фахівець схвалив ваші дії;
- відновилася справедливість, а психолог виступив як союзник;
- Вам дали "чарівний рецепт" від усіх проблем.

Психолог не вирішує проблеми. Він допомагає побачити ситуацію з різних сторін, розібратися в собі та у своїх почуттях, знайти корінь проблеми. А людина вирішує сама, який спосіб вирішення негативної ситуації для неї буде найкращим.

У яких випадках потрібно звертатися до психолога — підбиваємо підсумок.
Особливість багатьох психологічних проблем у тому, що їхні причини ховаються глибоко у підсвідомості. Людина просто не може самостійно знайти і впоратися з ними. А проблема продовжує зріти роками.

Іноді, за нервозністю чи дратівливістю може ховатися глибока психологічна травма, яка отруює життя людини. Тому яка б не була проблема, навіть найменша — звернутися до психолога безперечно варто. Завжди прагнете гармонії з собою та покращення якості життя.
P/S:  ичтайте цікаві статті з нашого сайту - Як дізнатися людину за пару зустрічей? А також, коли нематеріальна мотивація не працює, і що про це потрібно знати?